Внести до закладок | Зробити стартовою | Контакти | Про нас | Всі проекти

АРХІВ НОВИН
   Новини Прикарпаття
   Політика
   Бізнес, фінанси, економіка
   Кримінал
   Коментарі
   Туризм
   Медицина, оздоровлення
   Компи, Інтернет
   Нерухомість
   Наука, освіта, технології
   Авто
   Ігри
   Спорт
   Мобільний світ
   Мистецтво
   Музика
   Хобі
   Історія
   Асорті
   Фоторепортажі




Новини від UKRCOL

Календар
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Чи купуєте Ви друковані газети?

Так, постійно
Інколи купую
Для чого? Є Інтернет!
Не купую ніколи
А що це таке?

Розсилка







Головна Музика
Старовинна музика – не музейний експонат
(0 )

• Розмова з Богданом Шведом, виконавцем давньої музики

Старовинна музика – не музейний експонат

Розмова з Богданом Шведом, виконавцем давньої музики



Музична осінь цьогоріч розпочнеться у Львові несподівано – не з “Контрастів” і не з відкриття філармонійного сезону, а з фестивалю давньої музики, що, нагадаємо, відбуватиметься в нашому місті вже вчетверте. Таким чином організатори музичного життя міста, схоже, концептуально вирішили підпорядкувати його “хронологічному” принципу.

Й уже з 3 вересня звучатимуть під склепінням львівських храмів та в Італійському дворику твори далеких епох, що з кожним роком стають нашим слухачам усе ближчими. Запросили до участі в цьогорічному фестивалі й уродженця Львова, який нині живе та працює в Базелі, диригента Богдана Шведа. Як і торік, він планує привезти до нашого міста чимало цікавих музикантів зі Швейцарії, а також диригуватиме концертом, присвяченим десятиріччю камерного оркестру Leopolis. Тож і в розмові напередодні фестивалю ми порушили передовсім актуальні питання давньої музики.

– Виконавство старовинної музики залишається нині доволі “болючою проблемою” в Україні. Ви, знаю, також не відразу прийшли до неї…

– Уперше я поважно “зустрівся” з бароковою музикою, навчаючись у Зальцбурзі. До того моменту моєю метою було вивчати симфонічне диригування загалом. Розпочав навчання у Львові, а потім, власне, й продовжив у знаменитому “Моцартеумі”. В Австрії загалом і в Зальцбурзі зокрема існує своя школа виконання старовинної музики, котра, скажімо, суттєво відрізняється від швейцарської. Можу порівняти це вже тепер, коли працюю в Базелі.

Мені пощастило потрапити й у Зальцбурзький Бах-хор. Два роки співу в ньому стали фактично моїм найбільшим зальцбурзьким досвідом. Захоплення було пов’язане в моїй свідомості не з тим, що хочу диригувати цю музику, це було просто задоволення від виконання, від концертів.

– Наскільки відрізняються австрійська та швейцарська сучасні манери виконання давньої музики – для нас питання доволі відсторонені й надто вже вузькоспеціальні. А от наскільки різняться західноєвропейська й українська “школи” – цікаво почути вашу думку…

– Хотів би порівняти передусім два шляхи, якими йдуть виконавці давньої музики. Перший, власне, й пропагує Schola Cantorum у Базелі: це ознайомлення із трактатами тієї епохи, буквальне слідування правилам тогочасного виконання, майже дослівне відтворення їх. Тут слід узяти до уваги, що ця школа має просто унікальні можливості доступу до давніх трактатів, надзвичайно багату бібліотеку, тож досліджує старовинну музику буквально під мікроскопом.

Відомо, що в час, коли писали цю музику, були й люди, які писали про неї. Але водночас їхні трактати дуже часто не мали нічого спільного з реальним живим виконанням. Будь-який момент зафіксувати таке “живе” виконання ніс у собі певну небезпеку. Доводилося бувати на концертах чудових теоретиків виконавства на давніх інструментах і ловити себе на думці – те, що вони грають, уже не має нічого спільного з “живою” музикою, це музичні “мумії”.

Тому нині існує й інший шлях – пізнання через практику. Його сповідують у Зальцбурзі, він був актуальним і в давні епохи. Це шлях спроб і помилок, більш інтуїтивний. У трактат зазираєш лише тоді, коли щось довго не вдається, а істину знаходиш сам. І в такому виконанні є момент “живої природи”. Найважливішим у виконавстві старовинної музики є те, що її творять актуальної миті. Це не музейний експонат, заскорузлий у своїх правилах і канонах, а момент натхнення, який можна пережити саме тут, саме цієї хвилини.

– Який шлях нині можуть обрати українські виконавці?


– Найцікавішим є поєднання цих двох шляхів. Суперечки, дискусії досі тривають і в провідних європейських школах. Якщо є більше зацікавлення самою музикою, то на відповідному фестивалі відбувається велика кількість концертів запрошених виконавців. Якщо ж виникає інтерес до того, як виконувати цю музику, – запрошують фахівців, які проводять майстер-класи. Це звичайна сучасна європейська практика, хоча з певними нюансами. Наприклад, менталітету італійців тепер більше відповідає практичний підхід, а у Швейцарії, як я вже говорив, докладніше вивчають теоретичні трактати. Запитаймо й себе: що ми хочемо нині мати у Львові, в Україні? Мені здається, тут також потрібно зважати на обидва критерії, теорію та практику.

– Чим є для вас Львів і “львівська школа” диригування?

– Барокова музика не є лише тим репертуаром, яким я займаюся. Львів дав мені дуже добру школу так званого “великого диригування” – симфонічного й оперного. Назагал, львівська школа тривалий час символізувала для мене диригування як таке. А побувавши в Європі, я побачив і найкращі сторони різних європейських шкіл, і позитиви львівської, яких Європа не в змозі дати. Тепер  знову повернувся саме до принципів “львівської школи”. Вона стоїть немов на роздоріжжі європейської та російської шкіл. З одного боку – традиції давньої “празької школи”, з іншого –принципи російської, передовсім петербурзької, які забезпечують їй такий успіх у світі.

– Але диригувати барокову музику мало де можна навчитися….

– Бароко – то для мене своєрідна віддушина. Тут сам спосіб диригування зовсім інакший, тут ніхто не організовує процесу виконання, як у музиці пізнішого часу, – це своєрідне “скерування енергетичних потоків”. Якщо українська та російська школи славляться власне блискучим умінням вести руками звукову масу до певних цілей, то в бароковій музиці потрібно лише відштовхнутися від якоїсь ідеї, скерувати. Скажу від себе,  як відчуваю інтуїтивно, барокову музику не можна диригувати надто багато, надто точно – це умертвляє її. З іншого боку, активність кожного з музикантів у бароковому оркестрі є значно вищою, ніж у сучасному симфонічному.

– З якою ж музикою пов’язані найближчі проекти?


– Мене найбільше цікавить те, що тепер можна робити в Україні, у Львові. Саме наше місто може стати найбільшим українським центром вивчення старовинної музики, Львів має для цього всі умови та чимало невипадкових збігів. Наприклад, костел
св. Марії Магдалини, де нині найчастіше звучить давня музика, будували в ті часи, коли Кляудіо Монтеверді вже служив у венеційському соборі Сан-Марко, й тепер, коли співаємо там твори Монтеверді, якось завжди пригадуємо це...

А ще мені дуже болить виїзд багатьох український музикантів під етикетками різних закордонних агентств. Слухач у Європі дуже часто навіть і не знає, що перед ним сидить на 99,9% український оркестр, а агенції заробляють на цьому шалені гроші, як на дешевій робочій силі. А що ж тоді залишається для Львова? Хотів би звернутися до всіх музикантів, залучених до таких проектів: робіть бодай його пробну версію для рідного міста!

– Що намагаєтеся зробити для рідного міста ви?

– Передовсім звести український і швейцарський досвіди, організувати спільні проекти, налагодити співпрацю. Торік перший проект уже показав, що вона є цікавою та можливою, сподіваюся, цьогоріч її плоди будуть іще багатшими.

Розмовляла Лідія Мельник, Вівторок, http://www.gazeta.lviv.ua, 15 серпня, 2006 року, № 147 (954)


У «ВІА Грі» немає штрафів за запізнення
• Сексапільне тріо презентувало нове відео і спростувало чутки
Частка "піратської" продукції іноземної музики на українському ринку – 60%
• Україна отримує зауваження від міжнародних організацій, але не може відповісти реальними діями через неадекватність законодавства.
«Я люблю тільки тебе...»
• Наречена Олександра Пономарьова спізнилася на вінчання на 40 хвилин, але це не завадило молодим «узаконити» свій союз перед Богом. Не стали на перешкодi ані затори на дорогах, ані сльози фанаток Наталя РОТАЙ
В Авраама Руссо стреляли за долги?
• Кто дал очередь из автомата Калашникова по черному «Лэнд роверу», за рулем которого сидел Авраам Руссо?
Ці репери - як діти (фото)
• 


Украинская Баннерная Сеть

Ви можете додати коментар до статті

80 китів викинулися на берег північної частини Нової Зеландії
• За повідомленнями місцевої влади, 37 з них вже загинули, решта все ще борсається на мілині і природоохоронці наразі відчайдушно намагаються їх врятувати.
Чоловік Брітні Спірс вимагає опіки над дітьми і аліментів
• Кевін Федерлайн, про розлучення з яким напередодні повідомила співачка Брітні Спірс, добивається опіки над їх загальними двома дітьми і вимагає аліментів.
На Буковині у нареченої під час весілля почалися пологи
• Як повідомляє місцева телекомпанія ТВА, минулої неділі молодята, щойно одружившись і одягнувши один одному обручки, стали одразу не лише подружжям, а й батьками. Після чого весілля трансформувалося у родини. Новонародженого молодята назвали Максимом.
У Севастополі частково відновили водопостаяання
• У Севастополі сьогодні вранці відновили подачу води населенню, повідомили РБК-Україна у прес-службі МНС України. "10 листопада в 06:00 згідно зі скороченим графіком почалася централізована подача води", - сказали в МНС. Питну воду мешканцям міста ще підвозять 17 спеціалізованих автоцистерн з додатковими ємкостями, зазначили в прес-службі.
Ніколаєнко перевірив справжність журналістських дипломів
• Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко перевірив справжність журналістських дипломів. На брифінгу він представив електронну базу даних профільних навчальних закладів.

Інтерв'ю
Три питання Євгену Червоненку
• Кореспондент ForUm’у поставив три запитання голові Запорізької облдержадміністрації Євгену Червоненку. - Євгенію Альфредовичу, яка новина з Вашого особистого життя за останній період для Вас була найбільш пам'ятною? - Весілля дочки і медичне
Ахметов проти втручання уряду в бізнес
• Народний депутат, член фракції Партії регіонів Рінат Ахметов сподівається, що глава Фонду Держмайна Валентина Семенюк змінить політику роботи Фонду. Про це він сказав в інтерв'ю газеті «Коммерсантъ-Украина».
ІНТЕРВЬЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА АГЕНТСТВУ “ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА”
• Запитання -- відповіді
Роман Чайка: «Мені бракує Кучми, адже політики поставили Схід і Захід раком»
• «Читаю я в туалеті». Ось про це, а ще про «Гніздо Кучми», проституток журналістики, «Мертвого Півня» лише для І-Репортера за cклянкою "Боржомі" розповідав телеведучий Роман Чайка
Старовинна музика – не музейний експонат
• Розмова з Богданом Шведом, виконавцем давньої музики
На заробітки їдуть невдоволені оплатою праці на батьківщині
• Розмова з Василем Бортником, заступником начальника Львівського обласного центру зайнятості
Чи належить енергетика Донецьку?
• Інтерв'ю з експертом Н.Прудкою


Украинская Баннерная Сеть
   Форум новин
   Форум IFN
   Реклама на сайті
   Партнери проекту






finance.ua
finance.ua
finance.ua




Прикарпатський порталФорум Погода Авто Спорт Реферати Аукціон Туризм Мобільний світФорум Оголошення Каталог Реклама Гороскопи Пошта Робота Чати Магазин Фiнанси Пошук Комп'ютери Листівки Знайомства Блоги Анекдоти Музика Фото Радіо Мистецтво Хобі Розсилки Ігри Райони Відео АкціїТелегiд Бiблiотека Iсторiя МагазиниТоп 100 ЩоденникиПрограми Український проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛ КОМПЮТЕРНА УКРАЇНА • • ТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ



© www.iv-fr.net