Внести до закладок | Зробити стартовою | Контакти | Про нас | Всі проекти

АРХІВ НОВИН
   Новини Прикарпаття
   Політика
   Бізнес, фінанси, економіка
   Кримінал
   Коментарі
   Туризм
   Медицина, оздоровлення
   Компи, Інтернет
   Нерухомість
   Наука, освіта, технології
   Авто
   Ігри
   Спорт
   Мобільний світ
   Мистецтво
   Музика
   Хобі
   Історія
   Асорті
   Фоторепортажі




Новини від UKRCOL

Календар
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Чи часто Ви цікавитесь новинами?

Щодня цікавлюсь
Раз на кілька днів
Раз на тиждень
Раз на місяць
Під час революцій
Не цікавлюсь зовсім

Розсилка







Головна Хобі
Сахнівська діадема (XII ст., Черкащина)
(0 )

• Археологічна колекція Богдана Івановича Ханенка на початку 60-х рр. ХХ ст. була основою для створення в Києві золотої скарбниці — Музею історичних коштовностей України. Зібрані відомим колекціонером і меценатом вироби з дорогоцінних металів дають уявлення про розвиток ювелірного мистецтва на території України від найдавніших часів. Левову частку колекції становили унікальні речі зі скарбів XII—XIII ст., знайдених у великих князівських центрах Давньої Русі.

Сахнівська діадема (XII ст., Черкащина)

Археологічна колекція Богдана Івановича Ханенка на початку 60-х рр. ХХ ст. була основою для створення в Києві золотої скарбниці — Музею історичних коштовностей України. Зібрані відомим колекціонером і меценатом вироби з дорогоцінних металів дають уявлення про розвиток ювелірного мистецтва на території України від найдавніших часів. Левову частку колекції становили унікальні речі зі скарбів XII—XIII ст., знайдених у великих князівських центрах Давньої Русі.

Богдану Ханенкові належали і коштовності зі скарбу, заритого в двох глиняних горщиках на території городища Дівоча Гора поблизу села Сахнівки на р. Рось під Каневом (Черкаська область). Його випадково знайшли в 1900 р. За кількістю золотих, оздоблених емаллю та перлами коштовностей цьому скарбу немає рівного — золото (500 г) і срібло у зливках, численні золоті вироби; прикраси з колтів, гривен принаймні від трьох жіночих князівських уборів; намиста, цілий набір пластинок для декорування жіночого головного убору. Серед знахідок — розкішні золоті ґудзики та барми (дорогоцінні металеві намиста, які носять поверх одягу на плечах) з емалевими зображеннями святих. Золоті монети Мануїла Комнена (1143—1180 рр.) вказують на те, що скарб був заритий не раніше 1143 року.

Найціннішою знахідкою була золота з емалями діадема із зображенням вознесіння Александра Македонського.

Діадема у перекладі з грецької — пов’язка на голові, вінець. Найдавнішими прототипами діадеми були стрічки, які царі елліністичних держав носили як знак влади. У Візантії просту білу стрічку замінила багряна, гаптована перлами. А вже в XI—XII ст. діадеми з коштовного каміння і золота зображувалися на мозаїках і фресках у Візантії та Києві.

У XIX—XX ст. на території колишньої Давньої Русі знайдено дві повністю збережені діадеми і деталі від дев’ятьох інших. Першу цілу діадему знайшли в 1889 р. на території садиби підпоручика Гребеновського в Троїцькому провулку в Києві під час земляних робіт. Вона прикрашена християнськими зображеннями святих — Христа, Богоматері, Іоанна Хрестителя, архангелів Михаїла та Гавриїла, апостолів Петра і Павла. Це справжній “деісусний чин”, побудований за всіма правилами іконографії. У святих подовжені пропорції тіла, тонко пророблені силуети і лики. Їхні зображення здаються зменшеними копіями урочистих композицій київських мозаїк.

Друга діадема походить із Сахнівського скарбу і складається з дев’яти пишно орнаментованих перегородчастими емалями золотих пластин (на думку П. Толочка, такі діадеми були князівськими регаліями). Дві крайні трапецієподібні, і сім мають форму кіотців. Вони покриті рослинно-геометричними орнаментами, симетрично розташованими щодо центрального кіотця. Рослинні пагони, квіти й листя червоних, бірюзових та ніжно-сірих відтінків прекрасно прочитуються на чистому білому тлі, вплетеному вигадливими силуетами в насичене відблисками золото пластин. Вони наче легкі весняні квіти з довгастими пелюстками і листям, що тягнеться до сонця. Біле тло орнаментів незвично перегукується з перловим розсипом інкрустації діадеми, що йде верхнім і нижнім краями.

На центральному кіотці перегородчастою емаллю — білою, синьою, зеленою, червоною та жовтою — подано поясне зображення людини в парадному вбранні, яка дивиться, широко розплющивши очі. Обличчя обрамляють пишні пасма волосся. Голову увінчує чудова корона. Згідно з легендою, це Александр Македонський. Святково оздоблено і двох грифонів, що підіймають Александра на небо колісницею. Їхні масивні фігури покриті вигадливим орнаментом із бірюзової, багряної, синьої та жовтої емалі. Всі інші кіотці прикрашено однаковим емалевим кругом, в який вміщено хрестоподібну розетку, згори і знизу від неї іде рослинний орнамент, схожий на геральдичні лілії — крини.

У країнах Західної Європи та Візантійській імперії в X—XIII ст. Македонський став популярним завдяки напівказковому роману Псевдо-Калісфена “Александрія”, написаному в III ст. Твір оповідає про життя та подвиги полководця, царя — підкорювача народів Європи, Азії та Африки, засновника міст на величезній території від дельти Нілу до Середньої Азії. Написаний спочатку грецькою роман невдовзі перекладено латинською, арабською, вірменською, болгарською, старослов’янською і сербською мовами.

В одній із редакцій роману так описано вознесіння Александра Македонського (оповідь ведеться від першої особи):

“...Я подумав ще і запитав себе — чи справді тут кінець землі, чи ж тут спирається на неї небо? І вирішив шукати істину. Я наказав узяти з числа птахів у цьому місці двох. Це були величезні білі птахи, й ручні, тому що, забачивши нас, вони не втекли... Я наказав виготовити з дерева різновид ярма і прив’язати його до їхніх ший. Потім я доручив принести бичачу шкіру і покласти її всередині ярма. У такий спосіб спорудивши щось на зразок кошика, я ввійшов у нього, міцно тримаючи спис семи ліктів завдовжки, на кінці якого була кінська печінка. Негайно ж птахи злетіли, щоб з’їсти печінку. І я піднявся разом із ними в повітря; здавалося, я був близько до неба. Я сильно тремтів, відчуваючи холод і вітер, збурений крилами птахів...”.

Викликають інтерес образи білих птахів і грифонів, які згодом замінили їх. Початковий варіант піднесення Александра на птахах змушує згадати політ Аполлона на лебедях. Грифони в середньовічній європейській культурі символізували Христа.
На Сахнівській діадемі Македонський у руках тримає не списа з печінкою, а скіпетри — символи влади. Можливо тому “Вознесіння Александра” вчені часто розцінюють як символ “апофеозу царської величі”, а грифони, на їхню думку, — символи сильної князівської влади. Сам Александр зодягнений у парадне вбрання із золотою плічкою. Голову його увінчує висока корона.

Не менш унікальними в Сахнівському скарбі є й чотири золоті ґудзики. Досі у жодному з давньоруських скарбів Х—ХIII ст. не знайдено нічого подібного. Золоті кульки покриті орнаментом із зерні та скані, найцікавішим елементом якого є “знак засіяного поля”, не відомий за межами Давньої Русі. Між його колами на трьох ґудзиках зображені три пари птахів із розпростертими крилами, а на четвертому — три пари вовкоподібних звірів.

Незвичайні композиції на ґудзиках нагадують відому легенду XII ст. про Чурила і Дюка Степановича, котрі один перед одним змагалися у вишуканості й володінні чарівними ґудзиками.

Більшість знайдених сахнівських коштовностей (діадема, барми, колти і рясна) прикрашені перегородчастими емалями — унікальною технікою декорування ювелірних виробів, що наближає їх до живопису. Цю техніку вважають найбільш складною і трудомісткою з-поміж інших ювелірних технік. У Київську Русь перегородчасті емалі принесли грецькі майстри разом із візантійськими виробами. Можливо, вони мали в Києві майстерні, де працювали на замовлення князя і вищого православного духівництва.

Незабаром цю техніку опанували і місцеві ювеліри. На території Києва поруч із колишньою садибою Перовського і руїнами Десятинної церкви було знайдено три ювелірні майстерні. Серед різноманітних інструментів, спеціальних печей і горнил було чимало маленьких тиглів та уламків посуду з рештками золота, срібла, міді й емалей.

Час появи перших таких майстерень і досі не встановлено. Та вже на початку XII ст. у Києві розвинувся своєрідний стиль давньоруських перегородчастих емалей, що вирізнявся тісним зв’язком зі слов’янською міфологією. Поступово ця техніка поширилася за межі Київської Русі. У Рязані, Новгороді, Владимирі й, можливо, інших князівських центрах виникали нові художні школи перегородчастих емалей.

На Сахнівській діадемі фігура Македонського, колісниця, в якій він сидить, і тіла грифонів обведені золотом, котре утворює контур, заповнений синьою і червоною емалями. Цей своєрідний “бордюр” на давньоруських виробах зустрічається вкрай рідко.

Найчастіше емалеву мініатюру створювали за допомогою вузьких золотих стрічок, напаяних ребром у спеціальні заглиблення, що окреслювали контури майбутньої композиції. Перегородки утворювали крихітні чарунки, куди насипали порошки кольорової емалі (у кожну чарунку — один колір). Емаль виготовляли зі спеціального сплаву скла, забарвленого окислами металів. Після випалювання порошок перетворювався на склоподібну напівпрозору масу, тверду й блискучу. Малюнок чітко проступав завдяки найтоншим ниткам золота, що підкреслювали не тільки загальні контури, а й найдрібніші деталі всередині кожного зображення.

Емаль плавили в спеціальних жаровнях або печах при температурі від 650 до 820°С. Після цього виріб із нанесеним емалевим малюнком полірували розтертою на дрібний порошок пемзою, доводячи до дзеркального блиску. Краса й витонченість ліній малюнка, фантастична ніжність фарб, підкреслених золотою павутинкою штрихів, вражають віртуозністю і досконалістю. Колористична гама, близька до мозаїчних композицій київських соборів, була побудована на поєднанні червоної, синьої, ніжно-зеленої та білої фарб, іноді доповнених чорною та рожевою.

Перевагу надавали абстракціям — стилізованим зображенням сиринів, грифонів, птахів, левів і симарглів (своєрідний вплив мозаїчних традицій). Композиції перетворювалися на орнаментальне мереживо з легкими, майже невагомими деталями. Естетика мистецтва раннього середньовіччя з її поліхромністю і площинністю форм поступово перетворює поверхню ювелірних прикрас на абстрактний казковий простір.

Божественний характер казкових істот безсумнівний, але водночас пройнятий неповторними рисами людяності. Їхні образи дивують миловидністю і смутком. У них немає нічого хижого чи жорстокого — навпаки. У цьому проступає ще одна риса київського мистецтва — своєрідний гуманізм і духовність.

Крім золотої основи, для виготовлення перегородчастих емалей зрідка використовували срібло та мідь. Утім, згадані метали через свою недовговічність так і не прижилися в цій техніці ювелірного мистецтва.

http://www.ukrmuseum.info/




Унікальну колекцію старожитностей зібрав мешканець Івано-Франківщини
• Унікальну колекцію старожитностей на горищі власного будинку зібрав мешканець Івано-Франківщини Роман Яворський. Щодня 80-річний пенсіонер підіймається сходами під самий дах, щоби розповісти черговому гостю історії незвичайних експонатів.
У Києві відкрилася перша книжкова виставка-ярмарок "Святою стезею Нестора Літописця"
• В експозиції предсталено ікони, книжки та інші релігійні атрибути. Киянам, які вирішили збагатится духовно - доведеться викласти за це кругленьку суму. Представлені експонати - недешеві.
Старі плакати - нові тексти (фото)
• Старі плакати - нові тексти
Золотий змійовик Володимира Мономаха (XI ст., Чернігівщина)
• З поширенням християнства на Русі майже в кожної людини з’явилися на шиї хрести, що не тільки свідчили про належність до християнської релігії, а й були своєрідними амулетами-оберегами від злих сил. Та серед амулетів залишились і старі, поширені за язичництва. Здебільшого вони були круглої форми із зображеннями “поганських” богів. Образи на амулетах старої язичницької релігії складалися протягом тисячоліть. Вони увібрали в себе дуже поширені уявлення та пов’язані з ними культові обряди слов’янських і багатьох сусідніх індоєвропейських народів.


Украинская Баннерная Сеть

Ви можете додати коментар до статті

80 китів викинулися на берег північної частини Нової Зеландії
• За повідомленнями місцевої влади, 37 з них вже загинули, решта все ще борсається на мілині і природоохоронці наразі відчайдушно намагаються їх врятувати.
Чоловік Брітні Спірс вимагає опіки над дітьми і аліментів
• Кевін Федерлайн, про розлучення з яким напередодні повідомила співачка Брітні Спірс, добивається опіки над їх загальними двома дітьми і вимагає аліментів.
На Буковині у нареченої під час весілля почалися пологи
• Як повідомляє місцева телекомпанія ТВА, минулої неділі молодята, щойно одружившись і одягнувши один одному обручки, стали одразу не лише подружжям, а й батьками. Після чого весілля трансформувалося у родини. Новонародженого молодята назвали Максимом.
У Севастополі частково відновили водопостаяання
• У Севастополі сьогодні вранці відновили подачу води населенню, повідомили РБК-Україна у прес-службі МНС України. "10 листопада в 06:00 згідно зі скороченим графіком почалася централізована подача води", - сказали в МНС. Питну воду мешканцям міста ще підвозять 17 спеціалізованих автоцистерн з додатковими ємкостями, зазначили в прес-службі.
Ніколаєнко перевірив справжність журналістських дипломів
• Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко перевірив справжність журналістських дипломів. На брифінгу він представив електронну базу даних профільних навчальних закладів.

Інтерв'ю
Три питання Євгену Червоненку
• Кореспондент ForUm’у поставив три запитання голові Запорізької облдержадміністрації Євгену Червоненку. - Євгенію Альфредовичу, яка новина з Вашого особистого життя за останній період для Вас була найбільш пам'ятною? - Весілля дочки і медичне
Ахметов проти втручання уряду в бізнес
• Народний депутат, член фракції Партії регіонів Рінат Ахметов сподівається, що глава Фонду Держмайна Валентина Семенюк змінить політику роботи Фонду. Про це він сказав в інтерв'ю газеті «Коммерсантъ-Украина».
ІНТЕРВЬЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА АГЕНТСТВУ “ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА”
• Запитання -- відповіді
Роман Чайка: «Мені бракує Кучми, адже політики поставили Схід і Захід раком»
• «Читаю я в туалеті». Ось про це, а ще про «Гніздо Кучми», проституток журналістики, «Мертвого Півня» лише для І-Репортера за cклянкою "Боржомі" розповідав телеведучий Роман Чайка
Старовинна музика – не музейний експонат
• Розмова з Богданом Шведом, виконавцем давньої музики
На заробітки їдуть невдоволені оплатою праці на батьківщині
• Розмова з Василем Бортником, заступником начальника Львівського обласного центру зайнятості
Чи належить енергетика Донецьку?
• Інтерв'ю з експертом Н.Прудкою


Украинская Баннерная Сеть
   Форум новин
   Форум IFN
   Реклама на сайті
   Партнери проекту






finance.ua
finance.ua
finance.ua




Прикарпатський порталФорум Погода Авто Спорт Реферати Аукціон Туризм Мобільний світФорум Оголошення Каталог Реклама Гороскопи Пошта Робота Чати Магазин Фiнанси Пошук Комп'ютери Листівки Знайомства Блоги Анекдоти Музика Фото Радіо Мистецтво Хобі Розсилки Ігри Райони Відео АкціїТелегiд Бiблiотека Iсторiя МагазиниТоп 100 ЩоденникиПрограми Український проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛ КОМПЮТЕРНА УКРАЇНА • • ТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ



© www.iv-fr.net